Подаємо мовою оригіналу:
Anatoly Anatolii
Синочки, а у вас нема хлібчика? Хлібчика не їла кілька днів. Оце сказали, що тут дають допомогу, а це не тут. Поки дійду у свої 85 років, там розберуть все. Вже кілька раз так ходила і все не встигаю.. Їсти нема чого.
Я мовчки йду до машини і дістаю консерви, які завбачливо взяв із собою.
Я не можу нічого сказати цій бабусі. Всередині все заповнено люттю.
Люттю до цих виродків, які наробили стільки горя. Вони всі мають зникнути.
Лиман.
