Вчора заправляю машину… Як це звучить! Відчуваю себе олігархом з повним баком.Під’їжджає пара. Вона за кермом. Він вийшов. Дивлюся, в цього хлопця немає рук. Вірніше, одна рука наполовину, одної майже нема до плеча. Голова зашита. Вона посміхається, заправляє бак, бігає, дивиться в очі.Спекотно. Він останком вцілілої руки хоче витерти собі чоло. Нагинає голову так, що дотягується плечем.
Сиджу в машині і плачу. Клята війна. Дивлюся на дівчину. В очах щастя. Дивлюся на нього – сильна людина з сильним духом.Розумію, що молитва за кожного воїна цінна… Вони, наші герої, ціною свого життя, рук, ніг, оберігають нас…Їм ще доведеться пройти відновлення після цієї клятої війни..
Воїни світла, дякую.
