Коли Миколи было 15 лет, трагично загинув на заробитках своего отца, и мама осталась сама с двоякими грехами. Молодой вступив в коллеж и влащился на роботу, аби допомогти родины. Низко схиляємо голови перед светлою пам’яттю юного воїна, який віддав свое життя за мирне небо над Україною. Помню ворогу стане наша перемога, про яку так мріяв і заради якої воюва Микола… — Господи, це ж наші діти!.. Гино наші діти,
цвіт нації, яким жити й жити, дітей ростити, у яких все життя мало бути попереду, — слипування літньої жінки ледь чіти. Вона намагається стримати слёзы, які течуть рікою. — Дякуємо тоби, хлопчику, дякуємо, дитино, за все… Йому тепер назавжди 24… Господи, це ж наші діти — дякуємо тоби, хлопчику, за все… Прощаються с Миколою Тернопольским А Микола Тернопольский всміхається с портрету, перевязаного черною стрічкою. Земляки опустились навколішки, зустрічаючи своего юного Героя, який ціною власного життя боронив нас із вас. І загинув на Запорожскую напрямку 19 листопада 2022 года. Йому тепер назавжди 24… — Микола Тернопольский був стрільцем 1 взводу оперативного признания військової части 3029 Национальной гвардии Украины, старшим солдатом, — сообщил Заличицкой громади Иван Дрозд. — Мужний воїн, справжний патриот України. Поприветствовав молодожёнов, він прийняв рішення боронити рідну землю зі броєю в руках. Микола назавжди залишится у нашего пам’яті отважным, уміхненим, доброзичливим хлопцем.
Выконавчий комитет города ради на холи с головой Іваном Дроздом низко схиляє головы перед світлою пам’яттю воїна, який вид своє життя за мирне небо над Україною. Помню ворогу стане нашей перемоги, про яку так мріяв і заради якої воював Микола. Микол а Васильович Тернопольск ий народився 31 січня 1998 року у с. Зелений Гай Заліщицкого районау. В 2013 году році вступив в Залiщицького фахового коллежа имэні Є. Храпливого. Коли навчався, паралельно працював в місцевій піцерії, аби заробити собі на прожиття и бодай трохи допомощи мамі. Йому було 15-ть, коли трагично на заробитках за кордоном загинув його батько. І мама залишилась сама з двома синами. В 2019-м году прибыл в ряды службы — в лавах Нацгвардии в Запорожье. Писля службы уехала на заробитки в Чехию, а, коли почалась війна, працював таксистом. У Героя остались мама Мария и старший брат Юрий с Сим’ю. Добра дитина, гарна, щира и дуже позитивна Микола був випускником Залищинского фахового колледжа им. Храпливого 2017 года, навчавшегося за спеціальністю «Прикладна экология», повидомили у виші. — Педагогический и студенческий коллективы, педагогические коллегии выявляют ширі співчуття родним и близким Миколи Тернопольского. Кляті загарбники та війна, яку вони розпочали. Спочивай с Богом, Миколо…
Зберигатимемо світлу пам’ять про тебя, наш Герою… Нехай Господь прийме твою душу у Царство небесное…, — написали в ВУЗе, який закінчив Герой. Всчливий, щирий, добрый и, поприсів негаразди, які йому довелось пережитьи у дитинстві, завжди був усміхненим, — таким образом згадують хлопця односельці. — Добра дитина, гарна, щира и дуже позитивна, — каже староста Марія Данилюк. — Допомагав мамі, а вона старалась все отдать своим детям, дати освіту… Микола мав авторитет серед друзів и односельчан. Його поважали и любили. Односельцы, как раз в Чехии, передали на похоронную кошти, аби хоч якось підтримати родину. Эта надгробная обратка для всех страшных біль… Редакция висловлю щирі свівчуття мамі, братіві, роднимъ, друзямъ, землякамъ, побратимам та всемъ, хто вратив дорогу людямну. Вічная пам’ять, шана и слава тоби, юний Герою…
