БОГ В БАГАЖНИКУ.« Ховали 4-х молодих людей. Про цю трагедію писали всі газети. Був недільний день, 10-ї години ранку, в одній сім’ї батько каже: «Синку, пішли до церкви», а син відповідає «Батя перестань, набрид своїми розмовами про свого Бога».Він вийшов на вулицю, де його чекав один з друзів. Сів за кермо.
Підійшов батько і сказав: «Синку, почекай хвилинку, я хочу помолитися, щоб Бог був разом з вами». На задньому сидінні машини цього хлопця сиділи дві дівчини по 17 років. Тут син батькові каже: «Ти ж бачиш, батя, у нас всі місця в машині зайняті, для твого Бога місце тільки в багажнику». Вся ця компанія весело засміялася, і вони рвонули на озеро.Я – колишній слідчий, але такої аварії, яка там сталася, я в голові не можу вмістити. Можу тільки сказати, що Бог осміяний бути не може.І ось вони несуться.
Раптом на найближчому перехресті, нізвідки не візьмись, перпендикулярно їде величезна вантажівка, якій зелене світло світлофора, а вони хотіли проскочити на червоний. Коли в них врізалася вантажівка, багажник, в який вони «посадили» Бога, обрізало немов автогеном, і він відлетів убік без єдиної подряпини, а всіх цих четверо на смерть рознесло. Ховали в закритих трунах.
Ось так і в нашому житті – Бога садимо в багажник, а самі летимо кудись за чимось. Богу місце не в багажнику, а в наших серцях.Людино, якщо ти прочитала це, будь ласка, пошир дану інформацію.Без Бога – ні до порога!»
Андрій Русланович Тимур
