Україна має бити по Мօскві! Я не бачу причин, чօму ми пօвинні зупинятися, що нас має зупиняти від цього – Тука

Україна має завдавати запобіжних ударів по військових об’єктах ворога не лише на нашій території, а й на території Росії та Білорусі, зокрема, використовуючи ракети ATACMS дальністю до 300 км. За наявності технічної можливості удари мають завдаватися і по центру прийняття рішень у Москві.

Найближчим часом країна-агресор Росія у війні проти України рухатиметься у двох напрямках, чинячи тиск на владу, підігріваючи в українцях бажання зупинити війну за всяку ціну. Але ми не збираємось воювати до останнього українця,

ми збираємось воювати до останнього росіянина на своїй землі. Такі заяви в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL зробив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

– Фактично контрнаступ уже розпочався, принаймні, на півдні нашої країни. Наразі питання полягає в тому, яким буде наступний крок ворога. Чи наполягатиме Кремль з більшою силою на переговорах, щоб закріпити свої позиції, чи намагатиметься просуватися далі? – Швидше за все, буде синхронний рух у двох напрямках. З одного боку, вони підводитимуть не так Україну, як наших партнерів до додаткового тиску, впливу на Україну для того, щоб наші керівники пішли на початок подібних переговорів.

А для більшої зговірливості нашого керівництва, з іншого боку, вони здійснюватимуть подальше посилення обстрілів тих територій, які розташовані глибоко в тилу, як це відбувається останніми днями. Таким чином вони намагатимуться деморалізувати керівництво України та посилити панічні настрої серед цивільного населення, посіяти тези “аби не було війни”, посилюючи тим самим тиск на владу. – Справді, я також чула такі висловлювання: “Ми що, збираємося воювати до останнього українця?”

– Ні, ми збираємося воювати до останнього росіянина. – Як говорити з українцями, які налаштовані саме так, які виступають за припинення війни за будь-яку ціну? – Чесно кажучи, такі люди не викликають у мене ніякого співчуття або симпатії. Що їм казати? Якщо в рамках цензури, то у відповідь на подібні сентенції я завжди згадую відому фразу Голди Меїр: “Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не дуже багато простору для компромісу”.

Об’єктивних передумов, які могли б говорити про якийсь найближчий розумний термін завершення війни та звільнення наших територій, я не бачу. Одного бажання наших хлопців на передовій замало. Тому говорити про якісь терміни… До Нового року, після Нового року… На мою думку, це неприпустимо в умовах війни – ставити собі якісь конкретні дати. Ми повинні до такої дати звільнити такий населений пункт, до такої дати ми повинні вийти на кордони… Це компетенція тих, хто щодня ризикує своїм життям заради того, щоб ми могли більш-менш спокійно спати, працювати і жити. Це їм вирішувати, а не політиканам та базікалам.